Головне меню

Ех, ця чарівна Франція! Попередній


Country: Germany
Organisation: NIG
Year: 2014
Volunteer: Альона

Табір називався Mines of Vallauria і був розташований за 15 км від маленького альпійського містечка Танд, що знаходиться ледве не на кордоні з Італією.

Почалося все 20 липня о 5.45 ранку коли в небо злетів літак у напрямку Франкфурту, а звідти вже до сонячної Ніцци. Сонячної, правда, голосно сказано, оскільки, коли я прилетіла, погода була не найкраща.

І тут розпочалося перше випробування. Випадково сіла не на той автобус і замість того щоб доїхати до вокзалу, заїхала абсолютно в протилежний бік. Зараз це нагадує анекдот, але тоді було не до сміху - одна в чужій країні, з величезним рюкзаком, загубилася в незнайомому місті....що ж робити? Довелося дуже швиденько згадувати французьку мову та запитувати людей. В решті-решт все таки вдалося дістатися до вокзалу, що я вважаю своєю невеличкою перемогою) Там, на щастя, випадково зустрілася з Інмою, дівчиною з Іспанії, яка їхала до цього ж табору!

 Після трьох годин в автобусі та поїзді ми нарешті дісталися місця призначення. Це невеличкий хутір (якщо дослівно переклсти з французької), декілька будівель, які слугували готелем для туристів, що захоплювалися хайкінгом. Красу цього місця словами не передати! Це просто щось з розряду фантастики. Велетенські гори, кришталево чисті озера, неймовірна природа - все це захоплювало подих. Але був один мінус, і дуже-дуже великий мінус - холод. Звісно, теплий одяг я з собою взяла, бо мала уявлення куди їду, проте часом і його було недостатньо. Деталей щодо роботи в інфошіті, як на мене було недостатньо, тому для мене виявилося сюрпризом, коли нашій групі видали каски, як у справжніх шахтарів та повели вглиб старої шахти, в якій колись добували срібло, розчищати проходи від завалів каміння.

Чесно кажучи, було важко, спочатку навіть дуже важко, темно, холодно і вогко. Прокидалися о 8 годині, снідали і потім 5 годин працювали. Але, на щастя, на другий тиждень нам змінили завдання, і ми вже працювали зовні шахти, розчищали доріжки від каміння та будували невисокі стіни взовж них. До того ж, покращилася погода, і замість холоду ми вже час від часу страждали від спеки).

Група підібралася якнайкраща – всі привітні і дружні, за два тижні не було жодногого конфлікту. Крім мене не було більше нікого з України і Росії, що не могло не радувати))

Вечорами, правда, мені бувало трохи нудно, але можливо через те, що я не дуже полюбляю спортивні ігри, оскільки всім іншим подобалося розважатись саме в такий спосіб.
Окремої згадки заслуговують кемплідери - ірландка Соня та чешка Жанетта. Соня - це просто неймовірний енергетик та позитивчик, влаштовувала нам вечори караоке та посиденьки в барі з гітарою) Крім того, вона вчила нас ірландських танців! Було дуже-дуже шкода прощатися з нею(

Були й турецькі танці, і уроки іноземних мов від учасників табору, і походи в старий воєнний бункер, що знаходиться високо-високо в горах, і поїздка в старовинне мітечко Танд, і цілий день в мотузковому парку в Кастеріно...і ще дуже-дуже багато всього! І шість днів, проведених на Лазурному узбережжі, вже після табору.... На згадку залишилося море емоцій та вражень, близько тисячі фотографій, купа сувенірів....В останній вечір, коли всі прощалися перед відїздом, ледве не розплакалася, настільки вже звикла...
Шість днів після табору заслуговують окремої історії) Ніцца, Монако, Канни, Грасс - містечко відомого "парфумера" Жан-Батист Гренуя....все це та багато чого іншого мені вдалося побачити)! І це ще навіть не четверта частина всього, що трапилося зі мною)… Але, як то кажуть to be continued..... в 2015 році !


Контакти

Поштова адреса: а/с 2114
Львів, 79007
Україна
032 2554934
0997574839, 0688439756
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

РОБОЧИЙ ЧАC: з Пн по Пт з 11.00 до 18.00


Приєднатись

FacebookTwitter